http://www.stihi.ru/2010/01/22/2704
в тенях и химерах ночного дождливого леса
Сид Валерий
***
в тенях и химерах ночного дождливого леса
прогулка уже не казалась забавой пустой
и не было света лишь звуки из тысячей лезвий
и сосен иголки впивались нездешней тоской
пятнистый туман отравляюще душу тревожил
свисал паутиной с еловых застуженных лап
и в этой незыблемой тьме вдруг подумалось сколько ж я прожил
и что мне до этого леса до жизни в медвежьих углах
и что-то искало ответа внутри бередило
на сотни вопросов нанизанных прихотью мглы
на нитку души /мелким бисером дождь в паутинах/
а иглы и капли настойчивы мстительны злы
во всей мешанине мой пращур доселе дремавший
во мне вдруг очнулся от ветки хлестнувшей ознобом в лицо
и стало вдруг так одиноко – где делся уютный домашний?
где делась изящная сказка с удачным концом?..
в тенях и химерах ночного дождливого леса...
***
у тінях й химерах лісу нічного в дощі
прогулянка вже не здавалась кумедно пустою
а світла не було звучало воно лиш як лез тисячІ
голки сосен впивались у тіло нетутешньо-німою тугою
отруйно туман вмліваючу душу тривожив
павутиною виснув з смерекОвих застуджених лап
у тьмі непорушній зненацька подумалось скільки ж прожив я
чим причетний до лісу цього до життя у медвежих кутах
і щось у мені шукало одвіт і біллю нестримно ятрило
на безліч питань нанизаних примхою мли
на нитку душі (дрібними дощинками-бісером у павутині)
а голки і краплі безжальні настирливо мстиві і злі
в замішАнні цім мій пращур що допоки дрімав
збудився у мЕні від гілки яка батогом шмагонула в лице
стало так до нестями самотньо так наче б я дому не мав
десь поділась обіцяна казка ота із щасливим кінцем?
У тінях й химерах лісу нічного в дощі ...