Якось іду по площі по червоній
І бачу – в ряд наметів батарея.
Звисають зверху прапори червоні
Столи стоять з якимись брехунцями.
А за столами – з подивом я бачу
Сидять не збуджені політикани...
Шкільного віку хлопчики й дівчатка
Сорм’язливо поряд з папірцями.
То де ж славетні тії всі закони,
Що рівність і свободу обіцяють?
Де всі гарантії гучні, пустопорожні,
Що наче б від насилля захищають?
Я розумію. Хтось у Президенити рветься
Себе хтось у Верховній Раді бачить.
За гроші роблять все що заманеться
І Конституцію по-своєму тлумачать.
Притягування суть неповнолітніх
До продажу ідей комусь огидних
То наміри і методи Адольфа
Та плани Рейху третього потворні.
Коли наскрізь гнила, потворна сутність
Назовні вилізла і вже не приховати
У звичці владоможців завжди було
За спини діточок ганьбу ховати.
14.07.2005