я... нескромно, проте вiдверто

Галина Недашковская
Я – собі шлях, я – щастя, я – отрута,
Пекельній біль. Я – терен на чолі,
Духмяний перець і червона рута.
Я – мудрість і я – думи злі.

Я – біль в серцях, що спробуй не відчути...
Я – сіль в очах, я – радощі малі.
Я – тіло, що бажанням скуте.
Я чистий промінь у нічній імлі.

Я – мить, я – вічність, я – кохання.
Я повний місяць, я – розбиті ліхтарі.
Твоє безсоння я, твої нічні зітхання.
Я – під ногами твій надійний  шмат землі.