Мало, мама,ти розповідала
Про мою рідну Батьківщину.
Я з подивом і мріями жадала,
Коли я стану схожа на українську калину?
Пробачиш ти мені,О Україно?
Що не розмовляю я тобою.
По маковим ланам я рину
І побратаєшся,Україно, ти зі мною!
Збудила патріота в собі пізно,
Але очями кажучи тобі,
Я патріотка,Україно!
Побач , і прапором своїм до серця пригорни!