На цьому світі, знаю, щастя є.
Воно миліш за всіх, зеленооке.
Своє кохання іншій віддає -
Невдалий жарт, насмішка злого року.
Я посміхаюсь лагідно йому,
Та щастячко мене не помічає.
Усе так сумно склалося, чому?
Мені його тепер не вистачає.
І кожну ніч, сумуючи ось так,
Приходить до думок моє єдине.
Якщо ти щастя, дай мені хоч знак,
З'явися, бо інакше я загину.