Знімай кожух, літо буде запеклим. Альманах передбачає неймовірних зусиль твого самоцвіту. Запах твого тіла пробігає зграями диких звірів і прокрадається в самі лоскотливі частини. Тобі це завжди добре вдавалось.
Розкриваєш квітку пелюстка за пелюсткою: такі ніжні. Пружна шкіра, сосочки, що ледь потверділи від легких покусувань. Вологість просочується в стіни і набуває зеленувато-сірого відтінку (розкриваєш квітку пелюстки ніжні). Я готовий вічність заціловувати твої гріхи з пушку і травитись ними, день за днем, лиш зніми кожух, літо передбачає виверження вулканів. Твоїх.
Вечорами граєшся з клубочком ниток, зазвичай синіми. Улюблений.
Прокручуєш один і той же трек, муркотиш дурниці і світські нісенітниці. Та мені байдуже. Мені просто ВСЕОДНО, однаково ти мене затягнеш у ті ж лавини, болючі до опіків.