На перекатах задрiмати важко...

Надя Чорноморець
На перекатах – задрімати важко –
Здіймає хвиля білий гребінь свій,
І з баранцями  – сонний чорторий,
Кремезні скелі, вихром – перетяжка.

Поскрипує – оманливо – упряжка,
Замовниця запаморочних мрій,
Сподіванок затаєний сувій,
Меланхолійних спогадів доважка.

Розливу переливчасте тремтіння,
Заплави – і смарагдове купиння,
Сповитий сивим маревом узвіз,

Кошлаті верби, ясени розлогі.
У снах тремтливих – піняться пороги,
Сплітає колисанки їм рогіз.

2000