Коли ти посміхаєшся
Я дурію, червонію при кожному намірі
Розкусити мою зашифровану плівку
в животі горланить будильник
аби як затинаю перетинки
щоб іще потримати легке вібрування
бажання жувати моркву щоденно
в свої одинадцять мазюкати щічки
річки розходяться на долонях
у скронях відлуння закону мерфі
все буде критично
вічно забране в хвостик волосся
не закриє наступного разу очі
на червоному світлі
в сідлі хто? Моя принцеса
посміхається і я знову дурію
млію при її ж охоронцях
загримованих професійно
надійно прикріплених
до вицвілого Червоного.