Мигтять бажання кольорово –
Долина, потяг, сніг жовтавий...
Чужого щастя очі жваві
Виблискують з пітьми раптово.
Там затишок і так чудово –
Сусіди-друзі, милі страви,
Дітей-розумників забави
Та пес чатує гонорово.
І так щодня – рутинно й скупо –
Ковток горілки, миска супу
Та посуду брудного стоси.
Гризотна втома без утіхи,
Без ніжності, легкого сміху.
Забутий пес скоринку просить...
2001