І заплакала кров'ю душа
І полилися сльози від болю
Я вже так тебе сильно кохав
Далі жити не зміг без любові
Сонце світить, та лиш не мені
Не для мене розвіює вітер
Коси твої розпущені. Ні!
Всі у полі зав'яли вже квіти
Співу птахів почути не зможу
Їхня пісня тут не луна
Не побачу малюнків морозу
Я не знаю, чи тут є зима
Крові каплі течуть беззупинно
Я побачив всі миті життя
Та в найважчу останню хвилину
Бачу обриси твого лиця.
Я попрошу всі зорі на небі
Ясен місяць і сонце жарке
Щоб світили тобі при потребі,
Передали кохання палке.
Вже змішалися сльози із кров'ю,
І покинула тіло душа
Далі жити не зміг без любові
Бо вже надто тебе я кохав!