Вилкове

У плавнях – обереги-острови,
Де липовани на окрайцях тверді
Селились, заповзятливо-уперті
Завітний світ свій гордо берегли.

Рибалки – обживали рукави,
Канали рили і гатили греблі.
Оливковими єриками – верби,
В місточках – дерев’яні береги.

Прем’єрами щодень – булькаті жабки,
Сонця гутуль – і виноградні арки,
Бентежиться на вітрі очерет.

А за мостом – в бетонах – пил і спека.
І зазира здивовано лелека
На рибзаводу зломлений хребет.

2010