Щось інше ховалось десь далеко між звиваними старих вулиць. Вони всмоктали в себе старий дух історії і так ніжно плекали його для майбутнього. Старі будинки, здавалось, дихали минулими подіями, відчуттями, емоціями інших людей, вони наштовхували нас на сліди чужого життя. Здавалось, що місто ще трохи і повністю піде під воду. Хвилі води в каналах колихали його, заспокоювали всю метушню навколо і просто занурювали в ніч. Та сонце вже починало сходити, його проміння лишало блискучі сліди на воді, легкий вітер похитував гондоли і десь зовсім тихо співали пташки, а вулицею вже ішли ранні перехожі.
Проте вже дев’ять днів місто: площі, вулиці, канали і мости нагадують величезну сцену, на якій розгортається один із найбільш захоплюючих дійств країни. Сьогодні останній день венеціанського карнавалу. На вулицях міста можна зустріти гламурного франта в строкатому і складному наряді вартістю декілька тисяч євро, або бізнесмен, який йде у своїх справах, закутавшись в плащ і закривши обличчя білою маскою.( До речі, саме біла маска і чорний широкий плащ (tabarro) у поєднанні з шовковою накидкою (bauta) і трикутним капелюхом (tricorno) того ж кольору є компонентами одного з найпопулярніших у всі часи венеціанських карнавальних костюмів.) Фантастичне місто на воді, під час свята перетворюється на суцільну феєрію, в якому відчуття реальності стає відносним. У таких романтичних умовах повсякденні правила втрачають будь-який сенс і ти ніби поринаєш у казку чи сон.
Свистить чайник на кухні, а мокре волосся заплуталося в рушнику. Босими ногами по холодній мармуровій плитці, міцна кава з шоколадом, лунає тихий джаз і залишається двадцять хвилин до виходу. Кошенятко крутиться навколо і вимагає уваги, волосся ніяк не хоче нормально вкластися і час підганяє, все швидше і швидше. Ось, уже чути цокіт підборів по бруківці, сонце прокинулося уже і люди навколо спішать, ще трошки...
Остання генеральна репетиція перед виступом, прогін за прогоном, нерви починають здавати, тіло потроху відмовляється рухатися від перевтоми і забувати такт. Люди навколо закоплопотані у справах і приготуваннях до виступу. Емоції людей на грнані, а атмосфера навколо не встигає змінюватися. Костюми, грим, осатаній прогін і на сцену, оплески аудиторії, захоплені погляди.
Її серце калатає ще швидше і швидше, сьогодні ж уперше вона приймає участь у такій грандіозній постановці та ще у головній ролі. В теперішній час рідко бувають історії попелюшок, але...