Дрімає плесо в сивому тумані,
І зорі гаснуть, міниться блакить,
Настояний на травах, ледь тремтить,
Тривожачи, бадьорий тихий ранок.
Ще сонний лящ прицмокує губами,
А сом під крутяком про їжу снить,
На світлину – на промисел спішить
Судак сріблистий – хижий і лукавий.
Спливе карась з замулених глибин,
І серед хащ рослинних – бродить лин,
Амуру зграї комишини косять.
Чатує молодь – щука зеленава,
Чехоня виграє за валунами,
Жирує короп. Розгулялась осінь.
1996