Поете!
Чи твої пісні,
Як ті струмочки весняні,
Сміються,плачуть і дзюркочуть,--
А ними тішиться,хто хоче ?!
Поете!
Чи твої слова,
Як сонцем збуджена трава,
Яку ніде не сіють люди,
Але вона росте повсюди ?!
Поете!
Чи твої вірші,
Що ллються прямо із душі,
Бодай в одну ввіллються душу
І кригу серця розворушать ?!
Поете!
О,якщо це так,
То ти і майстер,і мастак !
І,значить,ти - Поет від Бога !
І доблесна твоя дорога !
І мусиш йти по ній уперто,
Та обережно:
щоб не стерти,
По драпаковій тій дорозі,
У завзятті до дупи нозі....