МРІЇ ПРО ПОЛІТ
Хотілось, розкинувши руки,
Летіти далеко, далеко...
Не витерпить серце розлуки,
Та руки, як крила лелеки.
Хотілося у височіні
Увесь білий світ облетіти,
А потім у нас на подвір’ї,
Спуститись і тихо радіти.
Хотілось про світ розказати
Й батькам, і дружині, і дітям,
Як добре у небі літати
І жити на білому світі,
Та люди – далеко не птахи,
В житті їм політ не пізнати,
Он бачиш – летять і комахи,
Тому і я мрію літати.
19.04.05р.