Птахи збираються у вирій -
у вир озер, морів і рік.
І лиш тобі Ваал прирік
зневіритись в небесній вірі.
Ти вірив сонячно у небо
і в Божих крил тужаву міць.
А нині кволий горілиць
тужіння п"єш своє серпневе.
І злом принижений лукаво
твій дух у небо не злетить,
хоч багрецем зорі горить
жага, що з вітром десь блукала.
Мій пташе, сумніви облиш.
Курлич, курлич, до неба клич!