Спогад

Валентина Бандур
Ой,згадала про траву,
траву м*яту,
і бабусю з дідусем,
стару хату.
Ще й садок у цвіті білім,
у вишневім...
В тім краю мого дитинства
у зеленім.
Босоніж де я блукала
в травах-росах,
і з вінком на голові
в довгих косах.
Милувалась рястом я,
буйним цвітом.
На душі було і в серці
майже літо!
Пригадалися мені
тато й братик...
І красива молода
моя мати...
Ще й садочок дідуся
з ніжним цвітом...
І дитинство те далеке
з теплим літом.
        2003р.