Тремтячий шелест..подих у пітьмі..
Торкання вуст і знов до скроні скроня..
Та відблиск неба в зоряних очах..
І лагідно моя в твоїй долоні..
Ти подих затамуй..заглибся в мої очі..
Дарма..що у пітьмі..в них таємниця ночі..
В них таємниця віри у життя..
Звязок між часом..вихід з небуття..
Я крок-за-кроком шепочу зізнання..
А ти не руш..тримай свої зітхання..
Нажаль пітьма не бачить..тільки чує..
І замість рухів рук..душа моя вирує..