***

Заглянула у віконце
темна ніченька.
Місяць в косах,ясні зорі...
Чарівниченька!
Рукавом-крилом махнула-
місяць сяє!
Головою лиш крутнула-
зорі грають!
Сон всім людям надіслала,
щоб спочили,
і для праці рано-вранці
мали сили.
Землю-матінку умила
туман-росами.
Ніби гребнем розчесала
трави-коси їй.
Попоралась до схід сонця
темна ніченька.
Вона й справді,
як дівчина-чарівниченька.
               2003р.