Все золото світу не варте того щастя,
яке приносить посмішка одна,
коли людина рада тебе бачити,
коли перед тобою усміхнені вуста.
Стає спокійно на душі і легко,
а в серці радість,мов струна бринить.
І хай та посмішка коротка, не тривала,
а все ж приносить радість кожна мить.
А іноді й сама не помічаєш,
як лагідно у відповідь смієшся.
Бо посмішки все золото не варте,
і навіть в смутку всім щасливою здаєшся.