* * * (Ліна Костенко, http://pysar.tripod.com/Kostenko/)
Тут обелісків ціла рота.
Стрижі над кручею стрижуть.
Високі цвинтарні ворота
високу тишу стережуть.
Звання, і прізвища, і дати.
Печалі бронзове лиття.
Лежать наморені солдати,
а не проживши й півжиття!
Хтось, може, винен перед ними.
Хтось, може, щось колись забув.
Хтось, може, зорями сумними
у снах юнацьких не побув.
Хтось, може, має яку звістку,
які несказані слова…
Тут на одному обеліску
є навіть пошта польова.
*** (перевод П.Голубкова)
Здесь в сборе обелисков рота.
Стрижи над кручею стригут.
Кладбищенские здесь ворота
Тишь неземную стерегут.
Званья, фамилии и даты.
В печали бронзовой литья -
Лежат усталые солдаты,
Не прОжив даже полжитья!
Кто-то виновен перед ними.
Кто-то когда-то позабыл.
Кто-то под звездами ночными
И в снах мальчишек не побыл.
А кто-то сохранил записку,
Где слов, не сказанных, конвой…
Здесь, на одном из обелисков
Есть номер почты полевой.