Чому це плачуть солов"ї
На Українi вечорами,
Чому це земляки мої
За океанами-морями,
Чому не чую я пiсень,
А на душi так прикро дуже,
Вже не смiється сонцем день,
Тож не цурайся мене, друже.
Тож не цурайся, чуєш, там
Дніпро реве і плаче злива,
То слово Кобзаря всім нам
Віщує стихія бурхлива.
Віщує вам слова сії,
Щоб не ганьбили ви друг друга,
І на розхристаній землі
Держали міцно кермо плуга.
Зорайте з правдою в душі,
Засійте добрими ділами,
Полийте потом дні свої
І вам воздасться все з жнивами.
І буде шана всім, всім вам,
Бо ж буде радість вічнокрила,
А я блакитним небесам
За вас молюсь, там БОЖА сила.