Я забула, що таке біль,
Розлилася в твоїх долонях,
І у душі оголених тіл
ми вп’ялися голками любові.
***
Закровили вони не одразу
Вже тоді нам обом розлюбилось,
Вже тоді нам зовсім не плакалось,
Ми з тобою були вже чужими.
Закровили вони цього вересня,
Я спросоння тебе згубила
І у променях сонця ранкового
Не змогла твоїх рис відновити.
Закровили вони так безжалісно,
Наче вирвали з м’ясом із тіла.
Запекли, наче тисячна армія
Водночас із гармат застрелила.
Закровили вони і болять мене,
Не дають залишатись спокійною.
Закровили і тебе хочуть мені,
Ти - єдині дієві ліки.