На кордоні нічого не видно,
І запала тиша навкруги.
Наш кордон підступно і огидно
Перетнути можуть вороги.
Ворог може вдіть звірячу маску,
Обернутись вовком чи щуром,
Та відразу попаде у пастку-
Ми вражину чуємо нутром.
Бо стоять на прикордонній смузі
І на всю вдивляються в туман
Прикордонники і вірні дрізі
Миша, Гриша, Вася і Степан.
А Іван знаходиться в резерві,
Він-гроза і над панами пан-
Віддають йому свої концерви
Миша, Гриша, Вася і Степан.
А коли на Україну горду
Хтось попре, неначе ураган,
От тоді з Івана знімуть ковдру
Миша, Гриша, Вася і Степан.
Як побачить ворог оту морду,
З переляку мертвим упаде-
І на нашу рідну землю зроду
Він війною більше не піде.
Перекаже дітям і онукам:
Українських не чіпать слов’ян!
Бо відірвуть ноги їм і руки
Миша, Гриша, Вася і Степан.
(І під ковдрою не спиь гроза Іван!).
Ми наб’ємо ворога
По 100 центнерів на га:
Там рука, а там нога,
Там ворожа голова-
Будуть як міндобрива!
Главне: виорати вчасно
І доповісти начальству,
Що застава "Мирний воїн"
Приступа до посівної.
*