;Можеш слоьзи ночами заливати,
Заглушувати октавами,
Можеш сонячно засинати
Й подорожувать Полтавами,
Можеш сміятись і очима
Кліпати за кавами,
Хочеш - знизуй плечима
Й спи з своїми марами,
Хочеш - прости зникни тихо
Й, не знайдучи спокою,
Заховайся в своє лихо
З сорочкою широкою,
Хочеш - руш обіцянки
Й пиши знову вірші.
Як все це просто! Трошки
Лиш за вино гірші.
Бо це все просто забавки
Для душ твоїх хворих,
Бо ти ще просто здобич
Для людей "добрих".
Не закриваєш на ніч
Дверей своїх в серце.
А треба... а, може, й даремно
Не гасиш ти воскових свіч.