Кохання навiки

Ванька Кухаренко
Навіщо ти з’явилася тоді,
Коли шукав я ту єдину.
Я все віддав тобі,
Любов ту щиру.

І я не міг прожити а ні дня,
Щоб не згадати.
Твою усмішку чарівну,
І очі ті багаті.

І закриваєш очі ті ясні,
Я не заплачу.
І буду мріяти про мить,
Коли я для тебе, хоть щось значу.

Чому переді мною ти стоїш,
Коли я думаю по друге щастя.
Я не люблю тебе, облиш,
Навіщо я дурю себе, про це нещастя.

Я душу, щастя, та любов віддам,
За мить з тобою.
Я так люблю тебе,
Що не віддам тебе нікому і ніколи.

І не прийде вже та любов,
Ота, красива, щира.
Так, я буду ще любить
Але не вас Ірино.