Я відчуваю провину.
Мені так прикро й самотньо.
Без тебе, любий, я гину,
І цей процес незворотній.
Що я такого зробила?
А може не доробила?
Тебе я не «докохала»?
Чи може мало любила?
Одні й ті самі питання
Із голови не виходять.
Я відчуваю провину.
Мене це скоро знешкодить.
P.S. У віршах недосконалих
Проллю пекучу сльозину…
Навіщо, любий, помер ти?
Я відчуваю провину…