У кришталевих зірках ,
У безглуздих бажаннях
Я не знаю, що мені далі робити.
Хочу випити того,
Хочу випити стільки,
Хочу випити так, щоб забути навіки.
На дні сп’янілого смутку залишитися мрію.
І с тобою кохатись доти, як не зомлію.
Від насолоди тремтіти і душею і тілом,
Дати волю твоїм і своїм срібним крилам…
І пірнути у Смерть з криком : «Більше не буду!!!»
Фіолетові феї на нашій могилі хай п’ють із бокалів синю отруту.
Випиваю з ними… До краплі…