Кохання муки – то пекельні муки:
Пече у серці, тьмариться в очах.
І не дає мені тебе забути
Солоний присмак на сухих вустах.
Ти рвешся між двома, все вибираєш,
Чи я, чи інша все ж тобі миліш.
Кого ти любиш, до цих пір не знаєш?
До кого линеш думкою скоріш?
Напівлюбов? Чи ж може половина
Кохання й ніжності задовольнить?
Напівжорстокість? Де ж моя провина,
Щоб серце білим інеєм укрить?
Напівчекання і напівбажання…
Напівсолодкий і напівгіркий…
А серце плаче, прагнучи кохання:
,,Наполовину мій, та все ж напівчужий…”