Фуга

Тамара Гордиенко
                Звучала  музика  органна,
                І  слухав  трепетно  собор.
                Велично,  строго  і  печально
                Звучала  фуга  соль  мінор.

                Тривоги   страх,  і  сум  печалі, 
                І  жаль  за  чимось  чи  за  кимсь
                У  звуках фуги  то сплітались,
                То  знов  роз’єднано  лились,

                То  білим  лебедем  злітали,
                Хотіли  небо  підкорить,
                То  чорним  вороном  кричали,
                Стискали  серце  вже  за  мить.

                І  плачуть  клавіші,  зітхають,
                Шепочуть  тихо:,,Я  твоя…”
                Я  все  це  знаю  й  відчуваю:
                То  я - орган .І  плачу - я.