перебирає мої почуття,
як струни старої акустичної.
я з ним би в забуття
цією холодною місячною.
каже: «привєт, как дєла?»
а в мене усі двісті двадцять.
я б мабуть усе віддала
щоб зараз з ним цілуваться,
щоб торкатись його волосся,
псуючи нерівну укладку.
і… мені навіть здалося,
що він теж. тож усе в порядку.
тут у грудях зліва
почуттів злива.