Лютий

Любовь Кононенко-Грицюк
Мороз мені кусає щоки
Немов маленьке цуценя.
Закинувши за плечі роки
На санках мчуся навмання.

Не бачу неба від сніжинок
У скатертині срібний лід
Сліплять, цілують у затилок
Ох, де мої сімнадцять літ?

Пищать замерзлі під вагою
Вирує лютий навкруги…
Пташки сполохані, юрбою
Вітають сонні береги.

Лечу в блакитному відливі
Зі щебетом дзвінких синиць
З відром в руці, гримка, щаслива
По воду їду до криниць.
                05.01.2011