досконалiсть очима свiту

Леона Вишневська
Плацента з твого волосся,
як втома,натерла ноги.
сьогодні мені здалося-
я обіймала земфіру і говорила з Богом.

ми вели дурну суперечку
про те,що мені не можна пити,
бо в мене запалення серця
і треба негайно кидати палити...

Він сказав,що мені не личить
носити протерті речі.
і моє  надбліде обличчя
пахне насінням гречки.

Потім тихо торкнувся стелі-
мене на куски,дольки,деталі
порвало.
Стеля стала наче пустеля,
а душа моя як покривало...

Спи,замріяне болем удушливе соло
хворого горла.
всі люди навколо замкнені в коло
трясуться над словом "долар".
і їм невідоме давно забуте
прекрасне і чисте,неначе білизна
відбілена й на голе тіло
розкуто одягнена разом з намистом.

Відріж мені скибочку віри.
Спасибі,не більше...там стара гематома.
Татуювання  хною на твоїй шкірі
таке болюче,таке знайоме.