Хвилюється зранку велика родина
За брата, онука, племінника, сина.
«Сергійко, прокинься», - сестричка шепоче
І чує: «Не хочу, не буду, не хочу»!
Заглянула мама: «Ну, що ти, мій любий!
Вмиватися треба, почистити зуби».
А хлопчик з-під ковдри уперто бурмоче:
«Не буду, не хочу, не буду, не хочу!»
Благає онука бабуся старенька :
«Зварилася каша тепленька, смачненька!»
А він усе в ліжку заплющує очі:
«Не буду, не хочу, не буду, не хочу!»
Стоїть на порозі здивований тато:
«Рибалко, а речі хто буде збирати,
Мені допоможе швиденько, охоче,
Чи може ти їхати з дідом не хочешь?»
Як бджілка «літає» Сергій біля хати,
Вже вмився, сів кашу свою доїдати
І каже бабусі :«Я скоро приїду.
Ти звариш нам юшку смачну до обіду?»