Я лякаюсь себе.
Бачу тебе. І знову лякаюсь.
Я не можу сказати.
Тільки мрію. Лише сподіваюсь.
Вмію добре мовчати.
А навіщо? Якщо б говорити...
Розгортаю легені, набираю повітря...
А слова дрибежать, мов загублені квіти.
Тільки не квіти хтось загубив,
Йшов собі парубок й серце спинив...
А.О. 16.09.2003