***

Ти мене обіймаєш світанками,

Щастям очей, і губ, і снів,

Мов, гарячою спекою  поля  спраглого,

Що чека проливних дощів.


Воркочу закохано громом,

Вітерцем в прохолоді грудей сміюсь

І шалено радію полоном -

У твоїх рученят перевесла здаюсь.


Моя люба криниченько - Ніно-Ніночко!

У   мені кипить,  не вщухає  щось...

Ти, мов море, п"яниш мене бірюзою безодні

І, як небо, кличеш,

Де чарами лілей твоїх  все  зайнялось!