Вдень зникають всі роси,
Наче їх не було.
Посивілії коси
Падають на чоло.
Як сторінки альбому,
Я гортаю життя.
Біль, і смуток, і втому
Дістаю з забуття.
Мерехтять різні фото,
Кольорові та ні...
Непосильна робота
Порпатись в глибині.
Перейшло, відболіло,
Поросло полином...
Заглядає несміло
Сонечко у вікно.
Я зберу усе світло,
Тай залишу собі.
Усміхнуся привітно,
Більш не буду в журбі.
Перевод на русский В. Куприн, Н. Мазур.
Исчезают все росы,
Когда станет светло.
Поседевшие косы,
Падают на чело.
Как страницы альбома,
Жизнь листаю свою.
Боль, и грусть, и усталость,
С памяти достаю.
Мельтешат фото, фото...
И цветные, и нет...
Не по силам работа -
Рыться в той глубине.
Все прошло, отболело,
Как полынь проросло.
Солнце смотрит несмело
На раздумье мое.
Я возьму лучи солнца,
На ладонь соберу.
Улыбнусь свету молча,
И себя подбодрю.
Для ілюстрації твору використано фото "Старий альбом" автора KingS
http://www.photosight.ru/photos/787908/