До смертi втомлена

                Слова відповідальні за життя.
                Говориш далі? Вибирай сама.

Вже втомлена. Без світла і без тіні.
У темряві сиджу одна.
І тихо покриває вії іній.
Позамерзала на вікні вода.

Вже помираю. Тихо, в самотині.
Закривши очі, бачу дно.
Всі дні життя згадала нині.
Хоч радісне не було і воно.

Вже вмерла. Все. Життя скінчилось.
Так легко стало на душі.
Не знаю, скільки часу залишИлось,
Щоб світ почув мої вірші.

Вже тут. Де всі живуть по смерті.
Питаю ангелів, як тут буття.
Вони витягують листки потерті -
"ТвоЇми вІршами - твоє ж життя!"

15.03.2011
(засідання кафедри)


Рецензии
Навіть не знаю, що й сказати....
Вірш сподобався!....
Трохи дивний твір, та вірші почують Ваші!
ВСЕ ЖИТТЯ У КОСМІЧНІМ ПРОСТОРІ-
ЛИШЕ МИТЬ , Я ТРИМАЮСЬ ІЇ....
цитата із "Життя лише мить"
Всих гараздів, Юліє!!!
З пов.Валеій

Валерий Гребенюк   09.04.2011 06:45     Заявить о нарушении
Дякую, Валерію)) Я згідна, що твір дійсно дивний. Але, як ви сам, напевно, знаєте, то інформація йде не зовсім від мене...я чую слова і просто нотую)

З повагою,

Юля Блюсович   10.04.2011 11:13   Заявить о нарушении