Наново розважувала долю -
Лиходійка, злюка, згусток болю.
Занепала - пісні не складу,
Над дзвінким минулим сльози ллю.
Снить гітара в темному куточку.
Мрійниця, поставила б охоче
В кут мене колінами на сіль
За оцю вготовану їй біль.
Якщо тихо-мирно жити захотів -
Відцурайся безбоязних дум і слів,
Хочеш слави, за обов’язок візьми,
Посуватися німим межі людьми.
-Я люблю тебе! – кричу тобі з хреста,
Розіп’ята, навісна, але свята,
Я очікую одного каяття,
Що без мене не знайдеш собі життя.
*перевод здесь: http://www.stihi.ru/2013/06/29/1013
опубликовано: http://hvila.lozikov.ru/no-11/lubov-kolomiec-runova
Далекосхідна хвиля http://hvila.lozikov.ru/