Монро Укра нка

Виктуар
З рота витікає слиз,
Як коров’ячий поніс.
З носа дві козулі,
Як лайно бабулі.
А в очах одна загадка,
Бо червоні, як в крисятка.
«- Це не дівчина, потвора»,
Хтось сказав мені у морга.
«- Я любов не обираю,
Бо я справді труп кохаю.»
Дядько Федько некрофіл,
***ом  в дупу засадив.
Хоч гниле і з хробаками,
І смердить воно роками.
Не бентежить це його,
Бо гукать її Монро.