Чому я подумки весь час ,
До тебе . любий , повертаюсь ?
Не було пристрастей у нас .,
Так , я сміюсь – і ще не каюсь !!
Не цілував мене тоді ,
Коли мав ніжно притискати ...
О , я була в такім вогні !!
Того тобі не треба знати ...
Ми мабуть різні , а все ж жаль ,
Що ми Світи не розпізнали ...
Закриє всю красу вуаль ,
І буде зимно , як в кришталі ...
Сумує небо , і земля ,
І зорі падають додолу .
А чом не стала я твоя ,
Не буду я питати зроду .. !!!
Підеш за синій небокрай ,
А я пірну в з смарагдів воду ..
Невже й насправді Ти – Мій Кай ???
Що ж , то й живи у замку з льоду !!!
30.01.11.