Равлик

Наталия Головко
 
Недалеко  від криниці
З повним кошиком суниці
Равлик плакав гірко-гірко:
«Запізнився на вечірку!»
Це почули жабенята:
«Так не треба сумувати!»
Хтось йому підставив спину:
«У біді тебе не кину.
Міцно кошика тримай
Та за шию обіймай,
Швидко я почну скакати,
Як мене навчила мати.»