Перевод стихотворения Людмилы Луневой "Дождь поёт неумолчно"http://www.stihi.ru/2011/03/29/137
Дощик ллє невпинно. Вперш веснянi грози,
На бутонах троянд тремтять краплi - сльози,
Омиває наше місто, камяну брукiвку,
Сотнями краплинок гуркотить по вiкнам.
I ми пiд парасолями бiжим кому куди,
Ховаємось. Лякаємось небесної води.
Дерева зеленiють, вбирають рiдину,
I дощову мелодiю ми слухаєм сумну.
А небо плаче далi. Калюжi на дорозi ...
Та замирає серце в невичерпній тривозі.
Скажи, дощ-непосида, не втомивсь до ночі?
То співаєш свою пісню, то про щось бурмочеш.