Кохання – прекрасне і сяйливе,
Відчуття людини,
Викликая радість й щастя,
Чарівне – це напастя.
Воно,як сонце на світанку,
Як пташки співають зранку,
Як тече річка у руслі,
Як життя розцвітає навесні.
Його ми серцем відчуваєм,
Нам думкою кохання не знайти,
Ми всі в житті його пізнаєм,
Але не всі це зможуть зберегти.
Коли насправді ти кохаєш,
Знаходиш щастя у житті.
Ти голоне вже маєш,
І кращого у світі не знайти.
Вогонь живе,поки горить,
У темряві він смуток розганяє
І помирає,як згорить,
Але вугілля жаром догорає.
І так кохання,як вогонь,
Воно палає в серці і живе
Допоки не заснеш ти вічним сном,
Але й опісля пам’ять залишиться.