запоздалое тепло...
Сид Валерий
http://www.stihi.ru/2010/01/18/4829
***
запоздалое тепло
отдавало ночью море
тело тёплое молилось
на дрожащую звезду
разметало да свело
в колком лучевом узоре
захолустного залива
у судьбы на поводу
кафель мокрого песка
обжигающий подошвы
фосфор дафний из-под пальцев
и заплыв ночной взахлёб
тень от правого соска
узнаваема по дрожи
неуёмных постояльцев
обожающих галоп
отщепенцы-беглецы
от проблем как птицы к югу
в эту пору перелёта
вдруг столкнулись в вираже
и сплетаются концы
и по замкнутому кругу
до истомы боли пота
бездыханные уже
только запах молока
только боли привкус пряный
и в её истошный выдох
горечь моря вплетена
то близка то далека
то приступит то отпрянет
то в блаженствах то в обидах
ночь луна волна она
узнаваний новизна
избавленье от цинизма
простыней чуть влажный климат
сушит ветер сквозняком
и шалея без вина
и за гранью пароксизма
вы уже неразделимы
как преступник и закон
заоконный зыбкий свет
исчезающий как шёпот
и ныряя-исчезая
растворяясь в этой тьме
не исполнили завет
на потом оставив что-то
и до крови искусали
губы в горечи измен
(ПЕРЕКЛАД УКРАЇНСЬКОЮ)
запізнілеє тепло
віддавало ніччю море
мліло і молилось тіло
до зірок що мерехтіли
розпашіло і звело
в променевому узорі
у глухій затоці нило
доля вела як хотіла
кахлі мокрого піску
пеклом липнули до тіла
фосфор дафній із-під пальців
і заплив аж за буйок
тінь від правого соска
на воді усе тремтіла
невгамовних постояльців
що обожнюють галоп
як відлюдки-втікачі
наче птахи що у вирій
в час кочівлі-перелету
курс тримали свій на південь
так раптово перетнулись
і сплітаються кінці
і по колу знову вир
до знемоги болю поту
заморились задихнулись
лише запах молока
лише болю присмак пряний
а в її нестямний видих
море солі додава
мить солодка і гірка
то відхилиться то манить
у блаженстві спраги видно:
блідолиций ніч вона
пізнавання новизна
і позбавлення цинізму
простирадл вологий клімат
у засушливий сезон
в дикім шалі без вина
за межею пароксизму
стали наче нероздільні
як злочинець і закон
потонуло хистко світло
наче шепіт за вікном
і нуртуючи зчезало
розчинившись стало сном
не дотримали завіту
все пустивши на поталу
на устах лишився присмак
зрад і крові чорним тлом