Двор замело метелью поздних астр.
Метелью буйной, розовой и синей.
Я почему-то думаю о Вас,
Хотя сама я в этом неповинна.
Природа свой свершила приговор,
Года и память в космос улетели.
Но мне о вас всему наперекор
Напомнили осенние метели.
И музыка в свой заповедный час
Приводит Вас неслышно и незримо.
Двор замела метель осенних астр -
Она прекрасна и неповторима!
Елена Войнаровская: литературный дневник
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чому я думаю про Вас?
Я Вас давно забути вже повинна.
Це так природно – відстані і час.
Я вже забула. Не моя провина, –
то музика нагадує про Вас,
то раптом ця осіння хуртовина.
Це так природно – музика і час,
і Ваша скрізь присутність невловима.
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка сумна й красива хуртовина!
Ліна Костенко