Я ладна була все віддати
Заради тебе, твоїх слів,
Заради щастя, в яке впали б,
Якби ти тільки захотів.
Та сніг все падав, змерзли руки,
І почуттів останній том
Сховався на полиці трунків,
Як і дерева за вікном.
І ти пішов тоді від мене,
Коли мій світ співав пісні -
І стало боляче і темно,
І стали тьмяні мої дні.
Мій світ спинився, розгубився,
Шукав тебе та не знайшов,
Як птах, у клітці він побився -
І сірим став, і впав у сон.
Чому ти так зі мною, любий?
Чому мені даруєш біль?
Для тебе, може, я - застуда,
І ти б одужати хотів?
Дивися, я - твоє натхнення,
Твоя нестримна дика лань,
Я - твоє щастя незбагненне!..
Стомилась без твоїх торкань...