Прописка минулої війни
Давно війна змінила вже прописку
Тож не шукай її в давно прожитім дні
Вона живе уже в солдатській сивині
І в іменах на плитах обелісків
Вона живе недремно у тих ранах
В очах удів, що сивіли тоді стократ
Коли десь там лишився. Чоловік, чи брат
Чи гинув десь в червоних партизанах
Що бід було, хіба усе злічити!
І не один пролився крові океан
І на могилу братську, бойовий курган
Такі ж, як кров лягають ніжні квіти
Вони не вічні, але тим нетлінні
Що скільки б час не линув, не минав не йшов
У кожному прийдешнім поколінні
У них до всіх полеглих шана і любов.
Розповідь ветерана
І знову в снах
Виття війни шалене
І я в боях
І є там друг у мене.
Був перший бій
І перша була втрата
Поліг Сергій
Що був в бою за брата
І ось війни
Давно уже немає
Тай й досі в сни
Що ночі друг вертає
Це він Сергій
Приходить розпитати:
- Як двір там мій
Як дочка, хата, мати?
Розповідав
що скінчено з війною
І друга звав
У мирні дні з собою
Це там у вас
над мирною землею
А тут у нас не скінчено ще з нею
Казав друг мій
мені у сні отому
І знову в бій пішов, а не додому.
Конаюча війна
Ветеран пригадає
Прийшла весна до нас в окопи
І вже здавалось у багні
Втонуть судилось війні
І все лише забрати скопом
Але тонула лиш Європа
А от війна собі жила
І не поменшало в ній зла
Ще більшим розлилась потопом.