Білосніжна хмарка любові
Пролетіла наді мною кудись.
Непомітно я і поволі
Зупинилась, поглянула ввись…
Але трапилось незрозуміле –
Чомусь хмарка не біла уже
І серце її посіріле
Дощем на долоню паде.
Закінчився дощ та тільки
Поглинув хмарку туман,
Бо ніхто не знає, наскільки
Сильніша любов за обман.