А я щодня пишу тобі листи...
Моє життя усе як на долоні-
То суховій,то розіл"ється повінь,
То листя жовкне,то цвітуть сади,
То над полями лине чистий спів,
То запанує знову всюди тиша,
І тільки вітер віттями колише,
І в дії час розведенних мостів,
Світ покриває ніч своїм крилом,
Та ніч не вічна і світанок ніжний
Спускається із гір до їх підніжжя,
Послаблена струна міцніє знов,
І знову я пишу тобі листи...
Не знаю навіть чи ти їх читаєш,
А може вже й ім"я не пам"ятаєш...
Та я пишу...прости мене...прости...
Натхнення від
http://www.stihi.ru/2010/03/31/5970